Церква Успіння Пресвятої Богородиці розташовувалася на розі теперішніх Олександрійського бульвару і вулиці Росьової. Фундатором її був бондарсьний цех. Вперше вона згадується 1654 р„ однак ми маємо опосередковане свідчення про неї з ще раніших часів. 1902 р. професор Микола Петров бачив у церкві св. Миколая на іконі св. великомученика Георгія причеплену невеличку срібну прикрасу, на якій були вигравіюване “Явленіе Матери Божіей преподобному Сергію” і напис “Раб Божій пан Сетнеровский офяровал до храму Матери Божой в БЬлой Церкви рону 1643”. Очевидно йдеться про церкву Успіння Пресвятої Богородиці, бо саме її церковне начиння потрапило після скасування парафій у 1839 році до цернов Преображення Господнього і св. Миколая, а інших церков, присвячених Пресвятій Богородиці, у лівобережній частині Білої Церкви не було. У XVIII ст. церква Успіння Пресвятої Богородиці мала статус соборної. Її будівля та дзвіниця були з дубової деревини. У ХІІІ ст. при ній протопоп Василь Зражевський, рукоположений уніатським. митрополитом Филиппом Володкевичем, в 1768 г. рприєднаний до православної віри Гервасіем, єпископом переяславським. Пречистенська парафія скасована 1839 р.